Історія, яка сталася з господарями київського ресторану «Щекавиця» — наочний приклад того, що в нашій країні ніхто не може захистити людини не те, що від якої-небудь організованої злочинності, але й від рядового психопата. Можна платити гроші охоронним фірмам, можна застрахуватися від будь-яких лих в страховій компанії, можна дружити з прокурором, але сталася біда — всі ці «сили» не зможуть і не захочуть вам допомогти. Тому що справжня організована злочинність в нашій країні — це чиновники, які купуються простіше, ніж «дівчатка з Окружної».
Подільський ресторан «Щекавиц» загорівся о четвертій годині ранку 21 вересня минулого року. За декілька хвилин до цього прибиральниця відчула різкий запах бензину, що йшов з витяжки. Ресторан підпалили з двох боків, майже одночасно. Охоронці з фірми «Охоронні системи» в цей час, замість того, щоб, як їм було наказано, чергувати на вулиці — були відсутні. Один з них вийшов в рундук за сигаретами, другий був в ресторані і спав. Як з'ясується надалі, цей охоронець чергував підряд третю добу і керівництво «Охоронних систем» направило його в цю ніч у «Щекавицю», як на «спокійний об'єкт, де можна відіспатися. Примітно, що один з охоронців у минулому був співробітником пожежної охорони. Проте, коли запалало полум'я, він вискочив з будівлі і замкнув за собою двері, чим ледь не згубив прибиральниць, що знаходилися в ресторані. Господарі ресторану, подружжя Кулакових незабаром прибули на місце пожежі і насамперед запитали охоронця, чи всі, хто був на зміні в цю ніч, вийшли з будівлі. Охоронець відповів ствердно. Людей перерахували, всі були на місці. Пожежу гасили довго. Близько 11 години ранку один з пожежників підійшов до Кулакова і сказав, що в залі ресторану виявлені людські рештки. Кулаков не повірив цьому і припустив, що це може бути обгоріла статуя русалки, яка була в ресторані. Пожежник гмикнув і сказав, що на русалці навряд чи були б одягнені шкарпетки. Труп, знайдений в ресторані, виявився тілом ще одного співробітника «Охоронних систем», Петра Василишина. Як з'ясувалося згодом, Василишин відчергував день напередодні пожежі і разом зі своїм напарником вночі йшов додому. Проте, через деякий час поскаржився напарникові на те, що вдома його чекає дядько, який знову запив, і явно не дасть виспатися. І Василишин сказав напарникові, що додому не піде, а проситиметься переночувати в «Щекавиці». Слід відмітити, що в ресторані, на другому поверсі була передбачена кімната для відпочинку нічної зміни — прибиральниць. Вони могли переночувати там після закінчення роботи до відкриття метро. Керівництво ресторану забороняло кому б то не було, окрім нічної зміни, ночувати в цій кімнаті і взагалі в ресторані. Проте, Василишин повернувся в ресторан. Вночі його бачила в товаристві іншого охоронця прибиральниця. Видно, місця Василишину на другому поверсі не знайшлося, і він спав в залі ресторану. Поряд з ним були знайдені його кросовки і куртка. Якби охоронці, що врятувалися, не злякалися і сказали про те, що в ресторані залишилася людина — Василишина б врятували. Ймовірно, вогонь дістався до залу, в якому знайшли Василишина, лише за кілька годин після початку пожежі. Фактично, «Охоронні системи» винні не тільки в завданні матеріального збитку господарям «Щекавиці» приблизно у 5 мільйонів доларів, але й в неумисному вбивстві свого ж співробітника. Проте, «Охоронні системи» своєї провини в тому, що сталося, явно не побачили, оскільки й не думали допомогти чимось сім'ї свого загиблого співробітника. Натомість «Охоронні системи» терміново звільняють своїх охоронців, що чергували в ніч пожежі, і готові нести відповідальність у розмірі свого статутного фонду. Який складає аж 15 тисяч гривень. Примітно, що «Охоронні системи» є дочірньою структурою вельми крупної фірми, яка нещодавно виграла тендер на охорону атомних електростанцій. При такому підході до об'єктів, що охороняються, громадянам України можна тільки поспівчувати. Втім, «Охоронні системи» і не могли працювати інакше, враховуючи, що ця фірма спочатку мала бандитське коріння. Першим її директором був якийсь Зозуля, кримінальний авторитет, підірваний кілька років тому в спортзалі, а потім Гарі Габович, фігурант відомих афер «Меркурію».
Але повернемося до пожежі. Коли господарі «Щекавиці» почали з'ясовувати, хто ж міг підпалити ресторан, один з охоронців несподівано пригадав, що за три дні до пожежі один з клієнтів вже намагався підпалити ресторан, причому серед біла дня. На питання Кулакова, чому з цього приводу не була написана доповідь, охоронець відповів, що не порахував це важливим. Хоча, якби співробітник «Охоронних систем» належним чином поставився до виконання службових обов'язків, трагедії цілком можна було б уникнути. Що ж відбулося за три дні до пожежі? А відбулося наступне. В господаря ресторану Юрія Кулакова є товариш, назвемо його Бекмурат. Бекмурат дуже часто проводив зустрічі і дозвілля в «Щекавиці». В Бекмурата був компаньйон, якийсь Віктор Сегидіненко. Влітку минулого року, коли Бекмурат знаходився на відпочинку, Сегидіненко обікрав його, привласнивши в цілому близько 400 тисяч доларів. 17 вересня минулого року, за три дні до пожежі, в «Щекавиці» між Бекмуратом і Сегидіненко відбулася розмова на вельми підвищених тонах. Яка закінчилася тим, що Сегидіненко вискочив з ресторану з криком «Я вас тут усіх *** знищу!» За кілька хвилин Сегидіненко повернувся до ресторану з якимсь газовим балончиком і запальничкою і намагався демонстративно підпалити солом'яний декоративний дах ресторану. Охоронці Сегидіненка прогнали, на чому інцидент був вичерпаний. Примітно, що незабаром після пожежі в «Щекавиці» Сегидіненко прислав Бекмурату смс-ку з текстом: «Справедливість восторжествувала».
Відразу ж після пожежі було порушено кримінальну справу за фактом підпалу. Сегидіненко три дні ховався, а потім здався міліції і написав явку з повинною в якій повністю визнав свою провину. Є свідки, які бачили, як він вночі тікав від «Щекавиці». Відомо також, що тієї ночі Сегидіненко був в ресторані «Ланселот», проте під час підпалу з ресторану відлучався. Слідство, по ідеї, мало всі докази провини Сегидіненка. Незабаром після затримання він був відправлений на психіатричну експертизу і визнаний осудним. Проте, через місяць після початку слідства стали відбуватися дивні речі. Слідчий заявив юристові «Щекавиці», що на його думку «Охоронні системи» об'єдналися із страховою компанією «Оранта», в якій була застрахована «Щекавиц» і чинять на слідчого сильний тиск. Після цього слідчий будь-яку діяльність по даній справі припинив. Потім він був усунений від цієї справи і призначений новий слідчий, який відразу ж заявив, що збирається розділити кримінальну справу на дві. Одна за фактом підпалу. Інша за фактом хуліганства Сегидіненка від 17 вересня. Одразу ж слідчий заявив, що в справі про підпал немає ніяких доказів проти Сегидіненка, і справу доведеться закрити. На питання потерпілих, чому не проводяться експертизи і допити свідків, слідчий заявив, що розмова закінчена. Потерпілі вирішили поскаржитися начальникові Подільського РВВС, але слідчий злорадно порадив звернутися ще й до начальника слідства, пана Корчевого. Є свідчення того, що хабар за закриття справи у розмірі 50 тисяч доларів узяв саме Корчевий, розділивши його з прокурором Подільського району Драговозом. Принаймні саме Корчевий наказав своїм підлеглим «дробити» справу, з його слів, саме за вказівкою Драговоза. Слід відмітити, що два цих подільських персонажа відомі саме ненаситною здібністю до «платного» порушення і закриття кримінальних справ. Саме на цьому Корчевий заробив суму, що дозволяє йому зараз балотуватися у райраду, а Драговоз — кошти, що дозволяють постійно міняти машини і красуватися в костюмах від «Бріоні» і туфлях з крокодилчої шкіри. До речі, жадоба пана Драговоза схожа на жадобу нещасної рептилії, що пішла на його взуття. Драговоз дружив з господарями ресторану. Проте, коли перед очима замаячила «цифра» — спрацювали інстинкти, прокурорська пащека закрилася і дружба була забута.
Втім, для закриття цієї справи «Оранті» і «Охоронним системам» довелося нагодувати не тільки ненажерливі пащеки Корчового й Драговоза, але й кинути «шматок» судді Подільського місцевого суду Зубцю, який розглядає зараз цю справу. Цікава деталь. На початку слідства психопат Вітя Сегидіненко захищатися не хотів, і йому призначили безкоштовного адвоката. Проте, через деякий час Вітя від послуг цього адвоката відмовився і в справу вступив новий захисник — високооплачуваний юрист з серйозної адвокатської контори. Примітно, що новий адвокат є однокурсником вищезазначеного Зубця. Не менш примітно, що вже на цьому тижні Зубець має намір випустити з під варту Сегидіненка, оскільки не вбачає причин для подальшого його перебування під вартою. Зрозуміло, що опинившись на волі, Сегидіненко, якщо фаза місяця буде сприятлива — втіче. Якщо ж буде повний місяць — підпалить ще щось. Але не в цьому справа. Справа, мабуть, в тому, що ні «Охоронні системи», ні страхова компанія «Оранта» не збираються щось виплачувати власникам ресторану. Саме цим пояснюються дії продажної подільської міліції, прокуратури і не менш продажного суду. «Щекавиця» була застрахована на випадок пожежі на суму в 3 мільйони гривень. Проте, представник «Оранти» вже заявив господарям ресторану, що виплачувати компанія нічого не збирається. Тому що, якщо пожежа відбулася в результаті підпалу з боку третіх осіб — то це не пожежа, а якщо винуватця пожежі не встановлять — взагалі незрозуміло, хто в ній винен. І платити «Оранта» нічого не буде.
Ця історія ще не завершена. Але вже зараз можна сказати, що в нашій країні зовсім не варто користуватися послугами охоронних фірм, страхових компаній, а також чекати захисту від міліції, прокуратури і суду. Особливо, подільських. Дешевше вийде. Просто треба запасатися сокирами, вилами, колами, мотузками, вогнепальною зброєю і захищати себе самим. Від бандитів, психопатів, мєнтів, прокурорів і суддів. Панове, пора зрозуміти, в нас більше немає держави. А значить, ми маємо право услід за Людовиком Чотирнадцятим заявити «Держава — це я!», і перезарядити зброю.
Сергій Ніконов, «ОРД»
Наша кнопка
версія для друку
